От винта!... Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!
Нет уже давно СССР.... Но песня его жива...
Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.
Сядемо вкупочцi тут пiд калиною -
I над панами, я пан!
Глянь, моя рибонько, - срiбною хвилею
Стелеться в полi туман.
Програш.
Ти не лякайся, що нiженьки босiї
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вiрная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - нi вiтру, нi хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Програш.
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.