Українці в Польщі перестають надсилати гроші додому та купують власне житло — дослідження

Рівень фінансової самостійності та інтеграції українських громадян у польську економіку досяг найвищих показників за останні три роки. Більшість українців у сусідній країні вже не залежать від соціальних виплат чи допомоги благодійників, а повністю забезпечують себе самостійно, хоча й скорочують грошові перекази на батьківщину. Про це свідчать дані масштабного дослідження Національного банку Польщі (NBP). Заробіток та зайнятість: статистика

Згідно з опитуванням, яке охопило 4 тисячі респондентів у всіх воєводствах Польщі, основним джерелом доходу для наших співгромадян стала саме робота. Серед довоєнних трудових мігрантів частка тих, хто живе виключно на зарплату, становить 92%.

Серед біженців цей показник сягнув 78%. Аналітики фіксують зниження рівня безробіття серед українців та їхній перехід до більш стабільної зайнятості. Співвітчизники дедалі рідше погоджуються на низькокваліфіковану працю, а динаміка росту їхніх зарплат відповідає загальним тенденціям польської економіки. Найвищі доходи зафіксовано в IT, будівництві та транспорті — секторах, де традиційно переважають чоловіки.

Пастка кваліфікації

Попри позитивну динаміку, існує серйозна структурна проблема: 36% біженців працюють нижче рівня своєї кваліфікації. Це явище експерти називають втратою людського капіталу.

«Те, що значна частина українських біженців у Польщі продовжує працювати на позиціях, що не відповідають їхній кваліфікації, означає значні втрати людського капіталу — як для самих працівників, так і для ринку праці. Адже мова йде про людей із реальним професійним досвідом, кваліфікацією та потенціалом, який наразі використовується не в повному обсязі», — зазначив Томаш Богдевич, гендиректор компанії Gremi Personal.

Житлова автономія та мова

Одним із головних маркерів інтеграції стало вирішення житлового питання. У 2025 році 81% українців у Польщі забезпечують себе житлом самостійно: 72% — орендують квартири чи кімнати;

9% — вже придбали власну нерухомість. У центрах колективного проживання залишаються переважно люди віком від 45 років, яким складніше адаптуватися. Цьому сприяє і подолання мовного бар'єра: 63% опитаних заявили про добре або вільне володіння польською мовою, і лише 4% зізналися, що не знають її зовсім.

Зміна фінансових потоків

Плани залишитися в Польщі назавжди мають: 51% довоєнних мігрантів;

24% воєнних біженців. Водночас більше половини біженців (56%) досі не визначилися зі своїм майбутнім, не маючи конкретних планів ні на повернення, ні на остаточну еміграцію.