До 2030 року в Україні планують залучити до ринку праці щонайменше 2 млн пенсіонерів й молоді — Стратегія зайнятості

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства презентувало проєкт «Стратегії зайнятості до 2030 року». Головна мета документа — подолати кадровий голод, спричинений війною та міграцією, шляхом залучення до роботи щонайменше 2 мільйонів громадян із категорії економічно неактивного населення. Про це під час презентації повідомила заступниця міністра Дарія Марчак, пише Укрінформ 12 грудня. ► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Демографічна криза та «прихований» ресурс

Ситуація на ринку праці залишається критичною через структурні втрати населення. На підконтрольних територіях проживає близько 31 млн осіб (проти 42 млн до вторгнення).

Станом на жовтень 2025 року рівень безробіття становить 11,3%.

Близько 12,5 млн громадян віком від 15 років залишаються економічно неактивними. Саме у цій групі (12,5 млн) уряд вбачає потенціал для відновлення економіки. Сюди входять пенсіонери, молодь, люди, які доглядають за родичами, та інші категорії, які наразі не працюють і не шукають роботу.

Ключові інструменти Стратегії

Для досягнення мети у 2 млн нових працівників уряд пропонує комплексний підхід: Цифровізація та прогнозування: Запуск ІТ-платформи «Обрій». Вона має прогнозувати потреби роботодавців на 5−10 років вперед. Це стане основою для формування держзамовлення в освіті.

Освіта під ринок: Модернізація системи профорієнтації, розвиток дуальної освіти (навчання + робота) та перекваліфікація дорослих.

Інклюзія: Боротьба зі стереотипами при наймі (ейджизм, гендерні упередження) та створення інклюзивної інфраструктури.

Реформа інституцій: Трансформація Державної служби зайнятості та Держпраці, а також передача частини повноважень територіальним громадам для локального аналізу ринку. Критика: Стратегія не бачить сучасної праці?

Голова профільного комітету ВРУ Галина Третьякова розкритикувала проєкт за застарілі підходи. На її думку, документ ігнорує реальні формати, в яких вже працюють українці, але які часто залишаються у «сірій» зоні або не регулюються належним чином: Дистанційна робота;

Фріланс, аутсорсинг та аутстафінг;

Комбінована зайнятість. Третьякова наполягає на лібералізації ринку праці, де держава має мінімально втручатися у відносини між працівником і роботодавцем.