Мексика та Канада виграли від тарифів Трампа, а найбільше страждає Китай
Зміни в зовнішньоекономічній стратегії президента США Дональда Трампа призвели до суттєвого перерозподілу сил на глобальній мапі експорту. Поки одні держави отримують значні преференції, інші стикаються з безпрецедентним тиском тарифів та обмежень. Про це свідчать дані аналітичного звіту, підготовленого платформою OANDA спільно з Global Trade Alert. Хто у виграші: тріумф сусідів
Згідно з дослідженням, нова торговельна політика Вашингтона виявилася найбільш сприятливою для найближчих сусідів Сполучених Штатів та їхніх традиційних союзників.
Беззаперечним лідером рейтингу стала Мексика, яка отримала відносну торговельну перевагу на рівні 17,4%. Це свідчить про те, що мексиканський експорт опинився у найбільш вигідному становищі порівняно з конкурентами на американському ринку.
До п'ятірки бенефіціарів також увійшли: Канада (+6,1%) — другий партнер по північноамериканському континенту;
Велика Британія (+5,1%) — підтвердження особливих відносин Лондона і Вашингтона;
Сінгапур (+3,6%);
Італія (+2,8%). Хто програє: удар по гігантах, що розвиваються
На протилежному боці спектра опинилися найбільші економіки, що розвиваються (країни БРІКС), а також деякі технологічні хаби. Жорсткі протекціоністські заходи США найболісніше вдарили по азійських гігантах.
Антирейтинг очолили дві країни з ідентичним показником падіння конкурентоспроможності: Китай (-19,4%);
Індія (-19,4%). Значних втрат також зазнали Бразилія (-16,6%), Швейцарія (-6,9%) та Південна Корея (-5,5%). Цей показник відображає торговельно-зважену різницю між власними тарифами країни та тарифами її конкурентів, що фактично означає погіршення умов доступу до ключових ринків.
Чому це важливо
Ці дані ілюструють кінець епохи глобалізації у її класичному розумінні та перехід до блокової торгівлі. Для інвесторів це чіткий сигнал: капітал перетікатиме з ринків Китаю та Індії до Північної Америки та її сателітів.
Висока торговельна перевага Мексики може призвести до буму її економіки та зміцнення песо, тоді як тиск на Китай та Індію змушуватиме ці країни шукати нові ринки збуту (зокрема в Європі або на Глобальному Півдні), що може посилити конкуренцію і там. Для світової економіки це означає перебудову ланцюгів постачання, що в короткостроковій перспективі може підвищити інфляцію через зростання витрат на виробництво товарів.