Вирушаючи у незнайоме місце завжди є ризик застрягти на бездоріжжі на шляху до цілі. Тому, як мінімум, слід запастися тросом, лопатою, домкратом, насосом, сокирою і гумовими чоботами. Ці «гаджети» допоможуть у разі чого визволити застряглу машину. Але все ж краще так долати бездоріжжя, щоб ними не користуватися. Для цього, для початку, при з’їзді на серйозне бездоріжжя зменшити тиск в колесах приблизно до однієї атмосфери, що поліпшить прохідність машини. Але головне при з’їзді з асфальту в незнайомій місцевості на грунт – враховувати свої водійські можливості, а також позашляхові можливості автомобіля. Необхідно адекватно порівнювати позашляховий арсенал машини – привід автомобіля, кути в’їзду/з’їзду і поздовжньої прохідності, дорожній просвіт, габарити – з тим бездоріжжям, яке належить подолати. Врахуйте, що автомобіль з механічною трансмісією більш пристосований до руху по бездоріжжю, ніж машина з «автоматом». Звичайно ж, впевненості в собі значно додасть повнопривідний варіант. І перш ніж відправлятися підкорювати «оффроуд», якщо ви не професійний рейдер, не зайвим буде вивчити геометрію днища автомобіля і запам’ятати розташування найбільш вразливих частин, щоб не пошкодити їх об камені та інші перешкоди. Зазвичай це картер, паливний бак, мости і коробка передач. ТРИ ГОЛОВНИХ ПРАВИЛА В мокрому грунті машині легше загрузнути, ніж у сухому. І навпаки – в сухому піску простіше застрягти, ніж у вологому. Тому у випадку, якщо вам належить по тому ж шляху повертатися назад, необхідно завжди пам’ятати, що дорожні умови можуть мінятися не на вашу користь. Якщо мокрий пісок висохне, а сухий грунт намокне, краще знайти інший маршрут. При цьому треба враховувати і градус нахилу дороги – загальновідомо, що в гору завжди їхати складніше. Кермо на бездоріжжі слід тримати за всіма правилами – міцно і двома руками. Трапляється, що в результаті удару коліс об перешкоду, «бублик» може різко повернутися і серйозно травмувати пальці. Не слід перемикати передачу в момент проходження складної ділянки. При русі по піску і грунту не слід занадто сповільнюватися, необхідно витримувати швидкість в межах 30 км/год. Особливо не варто сповільнюватися на ямках, в поглибленнях і інших нерівностях, навіть незважаючи на неабияку тряску. При прямуванні по піщаній накатаній дорозі, не йдіть із колі, забираючись на борти, так як в цьому випадку великий ризик загрузнути. ВГОРУ І ВНИЗ Добре, якщо водійський досвід дозволить відразу визначити крутизну підйому і підібрати в механічній трансмісії ту передачу, яка забезпечить адекватне тягове зусилля на колесах. Майте на увазі, на підйомі бажано не перемикати передачі, не зупинятися і не повертати. Головне – не допускати перегазовки і пробуксовки. Подолання спусків, як, втім, і підйомів, здійснюється з виставленими по траєкторії руху колесами, на постійній передачі без використання педалі гальма. Крутий і довгий спуск зі слизьким покриттям слід брати з особливою обережністю на автомобілі з «автоматом» без ручного режиму. Зайве гальмування загрожує аварійною ситуацією. Головна перевага механічної трансмісії – можливість гальмувати двигуном на зниженій передачі. РОЗКАЧУЄМО ГРУНТ Якщо автомобіль почав пробуксовувати в ямці, поглибленні або калюжі, плавно скиньте газ, щоб відновити зчеплення. У цьому випадку, перш за все, потрібно спробувати від’їхати назад кілька метрів і вибратися з потенційною пастки. Якщо водій впевнений у своїх силах, то можна спробувати взяти проблемне місце накатом, подолавши його за допомогою інерційних сил. Якщо, застрягши в мокрому грунті, немає можливості проїхати ні назад, ні вперед, спробуйте «розгойдати машину» – в дуже швидкому темпі змінювати напрямок руху: вперед, назад-вперед. Інтервали між такими перемиканнями повинні бути мінімальними, при цьому головне підлаштуватися під ритм коливань автомобіля, повторюючи їх такт. Збільшуючи таким чином амплітуду рухів машини і по мірі наростання інерційних сил, можна спробувати виїхати з перешкоди. Звичайно, мова тут йде про машини з механічною трансмісією, так як з «автоматом» це зробити буде не так просто. Якщо цей спосіб не допоміг, доведеться шукати тверді предмети – найчастіше це дошки, колоди, гілки, хмиз тощо. Якщо підкласти їх під ведучі колеса, то є шанс збільшити зчеплення шин з грунтом. ПІСОЧНИЙ ПОЛОН Якщо машина загрузла у піску, ні в якому разі не можна перегазовувати, інакше автомобіль «закопается» ще глибше. Краще відразу спробувати знайти іншу машину, а ще краще – трактор, який зміг би без зусиль витягти застрягле авто за допомогою троса. Якщо ж такої можливості немає, то доведеться максимально розвантажити машину; спустити тиск шин до однієї атмосфери, якщо ви досі цього не зробили; підняти автомобіль за допомогою домкрата; підкопати поглиблення під колесами і днищем автомобіля та довжиною в один метр від переднього і заднього бампера; підкласти під колеса будь-які тверді предмети – дошки, ціпки, колоди, гілки, каміння; по можливості (у разі розташування поруч водойми) намочити пісок, щоб зробити його міцнішим. …І наостанок одна загальна рада. Рухаючись по незнайомій місцевості, постарайтеся максимально далеко переглядати майбутній відрізок дороги. Якщо на шляху виникла ділянка, проходження якої викликає навіть найменші сумніви, краще не полінуватися і пройти цю ділянку пішки і уважно оглянути небезпечний відрізок дороги.
